Віталій — українець, який уже понад півтора місяця працює на хлібобулочному виробництві в Копенгагені. Нещодавно йому прийшла зарплатна виписка за квітень-травень, і він вирішив показати її повністю — без приховувань і прикрас. Бо, за його словами, нічого соромитися тут немає. Навпаки.
За відпрацьовані 138 годин 32 хвилини при погодинній ставці 139,94 датської крони базова зарплата склала 19 356 крон. Але це лише початок — далі починаються данські надбавки, які в Україні мало хто собі уявляє.
Святкові дні? Оплачуються повністю. Віталій літав до Норвегії, поки підприємство не працювало — і отримав ще 2 071 крону просто за те, що відпочивав. Переробки — 9 годин 27 хвилин понаднормово — принесли ще 1 297 крон. Доплата за вихідні — ще 74 крони.
До вирахування податків загальна сума склала 25 726 данських крон.
Віталій окремо зупинився на цьому питанні, бо в коментарях до попередніх відео йому писали, що в Данії забирають мало не половину зарплати. Реальна цифра — 32%. З його 25 тисяч утримали:
- обов’язковий соціальний внесок (8%) — 1 974 крони;
- основний прибутковий податок — 5 556 крон;
- державна пенсія — 99 крон;
- пенсійні накопичення — 514 крон;
- медична страховка — менше 100 крон.
Разом знято близько 8 200 крон. На картку прийде 17 040 крон.
Окремо накопичується так звана «фрєлк» — відкладені роботодавцем кошти, які можна забрати грошима або використати у відпустку. За півтора місяця там вже близько 2 394 крони — еквівалент приблизно 600 доларів. Ще 2 603 крони — відпускні, які виплатять коли піде у відпустку. І окремо роботодавець вніс 2 829 крон на пенсійний рахунок Віталія.
Тобто реально зароблено близько 26 000 крон, на руки прийде 17 000 — решта десь «лежить» у різних фондах.
Графік — чотири дні через три, зміна 9 годин 15 хвилин. На виробництві пакували хліб, піцу, булочки. Колеги підходили і питали, чи можна затриматись — Віталій завжди погоджувався. По четвергах — корпоративний стіл із рибою, сирами, ковбасами. Щодня — безкоштовна кава, фрукти і солодощі. «Відчувається, що тебе цінують», — каже він.
Для порівняння: на заводі LG у Польщі він отримував 1 500 доларів за 240 відпрацьованих годин. У Данії — приблизно втричі більше за вдвічі менше часу.
Роботу знайшов самостійно: відкрив карту, виписав усі найближчі виробництва, надіслав заявки. Ніяких агентств.


