Починала з домашньої випічки, а тепер робить сотню еклерів на день: історія кондитерки із Сум

Анна Переяслова з Сум прийшла до кондитерства власним шляхом — без профільної освіти, без готового плану і, як вона сама каже, майже без впевненості в собі. Починала вдома, з випічки для знайомих і невеликих замовлень. Сумнівалася. Думала, що не доб’ється нічого серйозного.

— Я думала, що ніколи цього не досягну і в мене ніколи не вийде. Але люди відгукувались дуже добре, хвалили, і я почала пекти на замовлення вдома, — розповідає вона.

Приміщення для майбутньої кондитерської знайшла випадково — просто йшла по Петропавлівській і побачила на дверях оголошення про оренду. Сфотографувала номер і зателефонувала.

Анна Переяслова з Сум

Стартовий капітал дав чоловік — ветеран війни, захисник міста Суми. Поки він був на фронті без зв’язку, Анна бігала по кондитерських магазинах і скуповувала форми. Коли зв’язок відновився, він побачив у телефоні, як картка списувала і списувала гроші. Загалом на відкриття у 2022 році витратили близько 10 000 доларів — не рахуючи частини обладнання.

Кав’ярню запустили наприкінці того ж року, перед Різдвом. Перші шість місяців були, за словами Анни, дуже важкими — люди просто не знали про заклад. Потім з’явився перший плюс.

— Я завжди кажу: відкриватись треба перед великими святами. Перед Новим роком, перед 8 березня, перед Різдвом — коли люди хочуть чогось цікавого.

Кондитерству вчилася самостійно, у тому числі через помилки та курси — не всі з яких були корисними. Найбільше клопоту завдали макарони: перегоріле борошно, невдалі партії одна за одною, три різних курси. Лише третій дав результат — і тепер макарони в закладі, за її словами, ідеальні. Три дипломи як підтвердження.

Зараз у невеликому приміщенні щодня готують десятки десертів — еклери, шу з авторськими начинками, сезонні позиції. Сотня еклерів за день — звична норма, яку зазвичай розбирають до вечора.

Але працювати доводиться в непростих умовах. Генератор не завжди тягне потрібну потужність, тож доводиться вибирати: або пекти, або тримати холодильники. Минулого літа через нічне відключення світла пропали всі десерти з вітрини — довелося викидати. Додались податки, зросли витрати на електрику. Піднімати ціни хочеться, але — не надто, бо десерт за 300 гривень щодня купуватиме далеко не кожен.

Серед планів на майбутнє — нові точки, власні навчальні курси або велика кондитерська з професійною кухнею і великими вікнами. Поки остаточного рішення немає. Але еклери — вже готові.