Від поля до прилавку: як українці будують бізнес на амаранті та чому за цим майбутнє

На екофермі Соколово на Дніпропетровщині вирощують амарант — культуру, яку вже називають «кращою за золото». Олександр Дуда, голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції, розповів, як ця рослина поступово перетворюється на повноцінну бізнес-галузь в Україні.

«Амарант — він навіть не золотий, він крутіший, він унікальний»

— Олександр Дуда, Асоціація виробників амаранту

Органічне землеробство без хімії

На фермі амарант вирощують за принципами органічного землеробства — без гербіцидів і хімічних добрив. Поруч із ним росте лобода та щириця — рослини, що під час Голодомору рятували життя людей і є близькими родичами амаранту. Це ускладнює догляд за посівами, але є частиною природного підходу до землі.

Від поля до прилавку: як українці будують бізнес на амаранті та чому за цим майбутнє

Найінтенсивніший ріст амаранту припадає на червень–серпень. Молоде листя вже можна збирати на чай — після заварювання воно набуває солодкуватого смаку.

Цифри та рентабельність

  • Ціна амарантового чаю до 1000 грн/кг
  • Закупівельна ціна насіння – 30 грн/кг
  • Середня врожайність: 1–1,2 т/га
  • Планові посіви 2025: 10 000 га

Собівартість вирощування — близько 15 000 грн/т, тоді як закупівельна ціна сягає 30–40 тисяч. Основна перешкода для масштабування — відсутність гербіцидів для амаранту: фермери звикли до хімічного захисту, а тут потрібна ретельна ручна або механічна прополка.

Від насіння до 100+ продуктів

Якщо у 2016 році в Україні було лише чотири продукти з амаранту — олія, борошно, чай і макуха — то сьогодні їх понад 100. На полицях супермаркетів з’явилися шоколадна паста, батончики, халва, печиво, екструдовані палички, безглютенові макарони та повітряний амарант. Переробне підприємство Healthy Generation у Самарі (Дніпропетровська область) виробляє 21 продукт — виключно безглютенові.

Сучасна лінія очистки насіння з фотосепаратором досягає чистоти 99,99% за півтори години. Асоціація сім років укладає контракти з фермерами на викуп майбутнього врожаю, забезпечує їх насінням і консультаційною підтримкою.

Стратегія: не насіння, а продукти переробки

Торік Асоціація експортувала близько 600 т насіння до Європи, цього сезону — 150 т. Головними постачальниками на світовому ринку залишаються Індія та Перу. Однак стратегічний пріоритет — виходити на експорт не з сировиною, а з готовими переробленими продуктами. Обсяги переробки зростають приблизно на 50% щороку.