Канал «Вовка Брус» — про господарство без прикрас. Є тут і трактор, і бруд на чоботях, і Сергій Миколайович з мотоблоком, і сніг у травні. Але є й ідея, яка змушує задуматися: що, якщо один раз гарненько поморочитися з ямами — і наступні 10–15 років просто збирати врожай?
Чому спаржа
Автор відверто каже: він шукає не спосіб «наробитися на землі», а спосіб на ній заробити. І спаржа, на його думку, якраз для цього підходить. Садиться один раз — як плодові дерева. Плодоносить щороку без повного перезасіву. Ціна поки що непогана, конкуренція невелика. І головне — вона дає врожай ранньою весною, коли більшість культур ще навіть не посаджена. Це означає живі гроші вже в квітні-травні, які можна одразу вкладати в розвиток господарства.
Додайте до цього те, що у родини вже є свій ринок збуту — постійні покупці олії, ковбаси, сиру. Логічно розширити асортимент.
Щоб не чекати кілька років першого врожаю, обрали гібриди F1. Вони швидше стартують після посадки, стійкіші до морозів, дають рівніші й потужніші пагони. Теоретично перший результат можна побачити вже наступного сезону. Саджанці замовили у сімейної ферми, яка вирощує спаржу вже вісім років. Взяли одразу 2 000 штук двох гібридів — у червоних і білих мішках.
Читайте також
Як садили: три дні, шість траншей, купа нюансів
Підготовка ділянки — окрема пригода. Спочатку культиватором КПН 3.6 вирівняли землю, потім саморобним маркером із дроту розмітили шість рядів по 120 м із міжряддям 120 см. Траншеї спочатку пройшли мотоблоком GTM із переробленим підгортачем, а потім докопували вручну — американкою — до глибини приблизно 25 см. Чим глибше, тим краще приживається.
На дно — нічого зайвого: просто розклали корінці через 30–35 см, злегка присипали землею. Потім — мінеральне добриво, шар землі, компост. Окремо вносили мікоризний біопрепарат «Мікофрен» і органо-мінеральне добриво «Бактогран» від БТУ-центра. Корінці попередньо замочували на дві години в розчині амінокислотного препарату — теж від БТУ. Кожен рядок після посадки проливали крапельним поливом на ніч.
Три людини працювали три дні. Повні робочі дні. Це чесно — і автор цього не приховує.
Без техніки тут було б зовсім сумно. Трактор SRTK 904 із культиватором вирівнював і маркував. Мотоблок GTM копав траншеї і потім засипав їх після посадки. Сергій Миколайович придумав кріплення до мотоблока із візком — вийшов саморобний розкидач перегною: їхав між траншеями і рівномірно насипав. Виглядало кумедно, але спрацювало.
Для закидання траншей після посадки знову використали культиватор на тракторі — пройшли в два сліди, і поле вийшло рівненьким. Лайфхак, до речі, робочий: якщо свого культиватора немає, достатньо попросити в сусіда.
Урожай очікується наступного року. Зі спаржі можна вирощувати як зелену, так і білу — залежно від методики. Яка краще продаватиметься, покаже практика.
Паралельно господарство готується сіяти 10 гектарів соняшника — гібриди «Аркана» і «Амарок» від українського виробника «Агроритм». Компанія, до речі, надає 20% знижку на насіння для областей, які у 2025 році постраждали від посухи: Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька, Дніпропетровська і Донецька.