Ще кілька місяців тому скумбрія була одним із найдоступніших варіантів білка на українському столі. Зараз у супермаркетах за неї просять 280–300 гривень за кілограм. Оселедець — близько 200 грн, слабосолена сьомга — вже близько тисячі. Для багатьох українців такий стрибок став несподіванкою. Але економісти кажуть: дивуватися нема чому — причини цілком зрозумілі, хоча й не радісні.
Головна причина — паливо
Економіст Олег Пендзин пояснює, що майже вся риба на українському ринку — імпортна, а отже її кінцева ціна напряму залежить від вартості логістики. А логістика в Україні зараз дорожчає разом із дизелем.
“Літр дизеля коштує вже понад 92 гривні, а два місяці тому його вартість становила приблизно 74 гривні”, — наводить цифри Пендзин.
Тобто паливо подорожчало майже на 25% лише за два місяці. Для вантажних перевезень, де дизель є основним пальним, це відчутний удар по собівартості доставки — і ця різниця неминуче перекладається на кінцевий продукт у магазині.
Додатковий чинник — курс гривні. Імпортна риба розраховується у валюті, і будь-яке ослаблення гривні до долара автоматично здорожчує закупівельну ціну ще до того, як товар потрапив до рефрижератора.
Читайте також
Авіадоставки немає, рефрижератори коштують дорого
Окрема проблема — спосіб транспортування. Раніше частина свіжої риби доїжджала до України літаком, але зараз цей канал фактично закритий. Весь імпорт іде суходолом у замороженому вигляді — а спеціалізовані рефрижератори потребують електроенергії, яка теж подорожчала.
Власного морського рибальства промислового масштабу в Україні немає — країна не має виходу до відкритого моря, придатного для масового вилову. Тому залежність від імпорту є структурною, а не тимчасовою.
Скільки коштує риба зараз
| Вид риби | Орієнтовна ціна (травень 2026) |
|---|---|
| Скумбрія (свіжоморожена, вагова) | 280–300 грн/кг |
| Оселедець | ~200 грн/кг |
| Сьомга слабосолена (вагова) | ~1 000 грн/кг |
| Зростання цін загалом по категорії | +15–18% за останній час |
Варто розуміти, що 280 грн за скумбрію — це ціна великих міських супермаркетів. У регіонах, далеко від кордону, де логістичне плече довше, риба може коштувати ще дорожче. Водночас у прикордонних містах ціни часто нижчі — просто через коротший шлях від постачальника.
На ціноутворення у Києві впливає і платоспроможний попит: середня зарплата в столиці становить близько 40 000 гривень, тоді як у середньому по країні — близько 29 000. Торгівля це добре розуміє і формує ціни відповідно.
Пендзин утримується від конкретних прогнозів і пояснює чому. Якщо економіст називає цифру, до якої може зрости ціна, — ринок одразу починає до неї “підтягуватися”. Тому публічно говорять лише про тренди, а не орієнтири.
Тренд наразі один — зростання. Поки дорожчає пальне, поки нестабільний курс і поки глобальна логістика не стабілізується, риба дешевшати не буде. Питання лише в темпах.
Для тих, хто звик їсти рибу регулярно, ситуація вимагає або перегляду бюджету, або вибору дешевших альтернатив. Скумбрія, яка ще вчора була “народною рибою”, вже наближається до рівня цін, за яких частина покупців просто відмовляється від покупки.
Доступніші варіанти — консервована риба та річкова риба місцевого виробництва (короп, карась, товстолобик), яка не залежить від імпортної логістики і реагує на здорожчання повільніше. Але і тут ціни поступово ростуть — через вартість кормів, електроенергії та пального для рибогосподарств.