Колишній гравець Динамо і збірної України розповів, як змінилось відчуття щастя після завершення кар’єри.
Є таке питання, яке рідко ставлять публічним людям прямо: чи відчуваєте ви себе щасливішим, коли заробляли мільйони, порівняно з тим, як зараз? Журналісти подкасту PRYVOZ запитали — і Олександр Алієв відповів. Різниці — майже немає.
«Що і в той час заробляв, я міг собі дозволити. І зараз можу піти і дозволити. Головне — одягнений, поїсти є що, в бар можу зайти де наливають хороше пиво. Ось і все».
Алієв не читав Сенеку і навряд навмисне формулював філософію стоїцизму. Але по суті сказав саме це: рівень щастя визначається не розміром рахунку, а тим, чи закриті базові потреби і чи є поряд близькі люди.
Двоє дітей. Дівчина, яку він прямо під час запису назвав «лялечкою». Можливість сісти з друзями, випити крафтового пива, поїсти раків власного приготування. За його словами — цього достатньо.
Великі гроші давали більше можливостей — але не більше задоволення від самого факту їх наявності. Це класична пастка, про яку пишуть у книгах з психології добробуту, але яку рідко визнають вголос люди, які реально через неї пройшли.
Але є одне «але»
Алієв сам додає: якби не особисті помилки в молодості — заробив би значно більше.
«Я знаю, що міг би набагато більше. Вибирав не футбол, а погуляти».
Тобто він не каже, що гроші взагалі не важливі. Він каже, що коли їх вже достатньо — більше не означає краще. Але недоотримати їх через власні рішення — це вже інша розмова, і вона болить.
Що з цього взяти
Алієв — не фінансовий коуч і не мотиваційний спікер. Він просто людина, яка заробила серйозні гроші в професійному спорті, витратила частину часу і можливостей не туди, і зараз дивиться на це з відстані 41 року.
Його висновок простий і банальний настільки, що майже завжди звучить нещиро. Але коли це каже не блогер з курсом «фінансової свободи», а колишній футболіст, який реально жив на зовсім іншому рівні достатку — звучить інакше.
Головне — здоров’я. Гроші — не головне.