У відвертому інтерв’ю каналу «Думай» народна артистка і колишня міністерка культури пояснила, чому почалася війна, хто насправді управляв державними активами і що сталося з органом, який вона очолювала.
Оксана Білозір — це ім’я, яке більшість українців пов’язує з «Моєю Україночкою», концертами і помаранчевою революцією. Але в інтерв’ю Олені Думай вона говорила зовсім про інше: про тіньові фінанси, відмивання коштів через державні підприємства, про те, як її намагалися отруїти, і чому після її відставки антикорупційний орган, що за півтора року наповнив бюджет на 18 мільярдів гривень, раптово перестав приносити державі будь-що.
- Надходження за її каденції 18 млрд грн за 1,5 року роботи
- 11 млрд грн спрямовано на армію
- Після відставки 0 грн до бюджету від органу
- Виграно 3 міжнар. справи
- понад 200 млн виплачено
Білозір очолювала антикорупційний орган і, за її словами, вперше зробила прозорою систему, яку до неї вісім років тримали «за зачиненими дверима». Вона боролася з Медведчуком та його структурами, паралельно протистоячи п’ятистам міжнародним юристам компанії «Стептоу», найнятим проти неї. Виграла три справи. Через тиждень після її відставки орган підпорядкували прем’єр-міністру. Незалежність зникла одразу.
«Я бачу, що на керівні посади призначають адвокатів Медведчука, а я з ним роками боролася»
Окремий і дуже болючий сюжет — пояснення того, чому Росія так прагнула утримати Україну поза НАТО і ЄС. Білозір розкладає це не через геополітику, а через гроші. За її словами, близько 80% українського фінансового кошика складали російські капітали: банки засновані на них, підприємства куплені повністю або частково. Коли Ющенко відкрив Україну для іноземних інвестицій, ці капітали почали витіснятися. Саме це, на її думку, і стало справжньою причиною агресії — не НАТО як такого, а небажання втрачати фінансовий контроль над українськими активами.
Чому Росія проти НАТО — версія Білозір
НАТО — це не лише військовий, а й політичний і фінансовий союз. Його безпекова парасолька дозволяє заходити чистим іноземним капіталам. Коли вони заходять — вони витісняють російські. Саме тому Фінляндія зі своїм довгим кордоном вступила в НАТО без жодної реакції Путіна, а Україна — ні. Справа не в кордонах. Справа в тому, чиї гроші в економіці.
Про справу Поплавського Білозір висловилася різко — але несподівано. Не на захист ексректора, а проти методів. Вона каже: коли журналісти оперують цифрою «780 мільйонів вкрадено» без перевірки, а суспільство вже все вирішило — це не журналістика, це медійне кілерство. І наводить приклад Олександра Лієва, якому «пришили» паспорт РФ, знищили репутацію, звільнили з посади, а потім виявилось — нічого не було. Ніхто не вибачився. Нікому нічого не було.
- Оксана Білозір — про тіньові фінанси
«Сьогодні тіньове фінансування продовжує вимиватися в Російську Федерацію. Два роки я просила внести зміни до законопроекту — і заставляла систему працювати» - Оксана Білозір — про незалежність органу
«Після моєї відставки через тиждень орган підпорядкували прем’єр-міністру. Де незалежність? Я встала, пішла, не тримаючись за крісло. Покажіть, на що ви здатні» - Оксана Білозір — про Путіна і НАТО
«Він лукавить. Фінляндія — найдовший кордон з Росією — вступила в НАТО. Де реакція? Ніде. Бо справа не в зброї. Справа в грошах»
Є в інтерв’ю і особистий момент — про спробу отруєння на дипломатичному прийомі. Їй принесли шампанське мутного кольору. Вона зробила один ковток і поставила келих на підвіконня. Потім помітила колір. Каже — якби випила, не вижила б. Справу відкрили в СБУ, але вона не дала їй розголосу: не було команди, яка могла б її захистити, якби все стало публічним. І вона це розуміла тверезо.
Сама Білозір не виключає повернення у велику політику — і навіть кандидатури на президентські вибори. Каже, що має що запропонувати: 17 років парламентського досвіду, 10 років у ПАРЄ, глибоке розуміння міжнародних процесів. Але головне, на що вона робить акцент — не посади, а продовження роботи, яку уже зупинили після її відходу і яку треба відновити. Зокрема — повернення тіньових капіталів у державний бюджет.