Офшори є привабливою нагодою для ведення бізнесу. Якщо бізнес передбачає ділові відносини з іноземними компаніями, то реєстрація офшорної компанії значно розширить можливості цих ділових відносин.
Але офшори досі сприймають як інструмент відмивання грошей. Справді, кілька десятків років тому через офшори відмивали гроші. Але офшори зараз є легальним способом переведення нерухомості чи капіталу до політично та економічно стабільних країн.
Офшори використовують для того, щоб здійснювати інвестиційну діяльність або міжнародну торгівлю.
Хоча є багато інших варіантів використання офшорів. Офшори є досить добрим варіантом з погляду міжнародного податкового планування. Якщо компанія не веде бізнес у країні реєстрації, вона має право скористатися пільговим оподаткуванням, іноді податки можуть бути повністю відсутніми. Якщо компанія діє у країні реєстрації, то виплати будуть за ставками, прийнятими податковим законодавством.
Якщо потрібно зберегти інформацію про реального власника компанії або керуючого компанією, то можна призначити номінального акціонера та номінального директора. Але в документах компанії ці дані у будь-якому разі будуть вказані. Якщо конфіденційність має велике значення, необхідно уважно вивчити особливості країни, у якій планується реєстрація підприємства. Різні органи контролю також становлять чорні списки офшорних зон. У подібні списки потрапляють країни, які контролю не надають дані про власників бізнесу.
Відмивання грошей через офшори вже давно не є актуальним. Офшори є ключем до стабільного та успішного ведення справ відповідно до законодавства.
Види банківських рахунків для офшорів
Якщо зважити всі мінуси та плюси відкриття рахунку в іноземному банку, то спочатку потрібно визначитися з видом рахунку, який буде потрібний. У всіх країнах є депозитарний, ощадний, розрахунковий рахунки, але вони мають деякі нюанси для офшорних компаній.
Клієнт може вносити на розрахунковий рахунок гроші, а також переказувати кошти.
На рахунок нараховуються відсотки, але сума невелика. Через 1-2 місяці після відкриття рахунку можна отримати кредитну картку, яка обмежена за кількістю операцій.
Якщо ощадний рахунок, то гроші кладуть гроші в банк на термін, який визначений процентним договором. Розмір відсотків залежатиме від суми, яка була внесена на рахунок, та терміну, на який укладено договір. Кількість операцій, які можна зробити з грошима, досить обмежена. Суму можна лише поповнювати, але не завжди. Якщо гроші знімати достроково, то відсотки згоряють.
Депозитарний рахунок призначається для тих, кому потрібно управляти фінансовими активами та цінними паперами. Депозитарний рахунок можуть відкрити юридичні особи, а також рахунки можуть бути іменними чи номерами. Це залежить від того, чи юридична або фізична особа відкриває рахунок і наскільки клієнту важлива конфіденційність.
Іменний рахунок відкривають на ім’я фізичної особи. Управляти рахунком можна через будь-яке представництво чи відділення банку, у якому рахунок було відкрито. При здійсненні операцій з грошима одержувач бачитиме реквізити та ім’я відправника, що може бути небажаним для багатьох. У разі використання номерного рахунку дані про власника рахунку будуть приховані від третіх осіб.
Особисті дані будуть доступні лише банку, у якому відкрито рахунок. Але номерний рахунок не є анонімним, банк фіксує інформацію про власника. Відкрити рахунок можуть лише деякі особи. Рахунок для юридичних – один із найбільш конфіденційних видів рахунків. Але він буде й найвитратнішим.
Навіщо фірми використовують офшорні схеми?
Існує цілий ряд операцій, для яких компанія може використовувати офшор. Схеми такого бізнесу дуже різноманітні і дозволяють вирішити цілу низку завдань, що стоять перед підприємством. Для того, щоб скористатися цими методами, необхідно зареєструвати компанію, відкрити для неї рахунок у банку та використовувати всі ті можливості, які надає податкове право конкретної країни.
Існує безліч причин, через які організації приймають рішення використовувати офшори. Розглянемо основні їх:
– необхідність підвищення іміджу бізнесу. Одна справа, коли йдеться про невелику фірму, і зовсім інша – коли ця фірма набуває статусу міжнародної;
– Мінімізація податкових відрахувань – компанія закриває частину своєї діяльності, завдяки чому їй вдається зробити свої відрахування до бюджету мінімальними. Ця мета є найпопулярнішою, її переслідує більшість фірм, які використовують офшор. Схеми скорочення витрат залежать від держави реєстрації та від особливостей її податкового законодавства;
– створення оптимальних умов для експортно-імпортних операцій. Це друге за популярністю завдання, яке покликані вирішити фірми-нерезиденти. Компанії скорочують таким чином мита та податкові платежі, а також спрощують процедуру ввезення-вивезення товару;
– Забезпечення юридично чистого вивезення капіталу та його зберігання у більш стабільних та безпечних країнах.
У цьому перелік цілей використання офшорних схем далеко ще не вичерпується. Кожна компанія за допомогою спеціалістів у цій галузі може розробити свій власний механізм, який служить для задоволення її індивідуальних потреб.
Приклади офшорних схем
Найчастіше такі схеми використовуються зниження податку прибуток. Як відомо, база оподаткування в даному випадку – це різниця між доходами і витратами. Таким чином, мета фірми – зменшити виторг або збільшити витрати.
У другому випадку можна використовувати метод роботи через офшор. Схеми такого способу різноманітні. Наприклад, створюється постачальник-нерезидент, якому перераховуються гроші за надані послуги: юридичні, маркетингові, аудиторські, інформаційні, відсотки за кредит та багато іншого. Таким чином гроші вітчизняної компанії на цілком законних підставах йдуть за кордон, а сума податку на прибуток скорочується.
Європейські холдинги для зменшення податків часто використовують ще одну цікаву схему. Вони створюють в офшорній зоні страхову компанію, а потім страхують через неї ризики, за якими страховий випадок наперед не настане ніколи, перераховуючи на це частину прибутку. Потім усі ці кошти знову заводяться в основний холдинг як позик.
Таким чином, офшори – це оптимальний спосіб вирішити багато фінансових завдань компанії, не порушуючи при цьому законодавство. Саме завдяки своїй чистоті та дієвості ці методи і заслужили свою величезну популярність.
Податки офшорів
Офшорна зона це насамперед можливість вигідно здійснювати свій бізнес. Пільгове оподаткування – ось що характеризує офшор.
Підприємці не тільки використовують подібні зони для зберігання грошових коштів, але й часто купують там уже готові компанії. У цьому плані особливо популярні такі зони як Сейшельські острови, Домініка, Кіпр.
Податки офшорів можуть бути різні: починаючи від їхньої повної відсутності взагалі і закінчуючи мінімальними податковими ставками. Країни, що належать до першої групи, називаються «класичними» офшорами. До них належать, наприклад, Британські Віргінські острови.
До другої групи країн, що пропонують мінімальне оподаткування, входять Швейцарія, Люксембург, Нідерланди.
Як правило, зареєструвати організацію на офшорній території досить не важко, що пов’язано також із заниженим порогом статутного капіталу, який потрібний при відкритті своєї фірми. При цьому реєстрацію потрібно буде здійснювати через посередника, який здійснюватиме всі необхідні виплати офшорній країні.
Слід зазначити, що якщо податки офшорів відсутні зовсім, власнику компанії пропонується сплачувати фіксоване мито, яке залежить від розміру статутного капіталу. Очевидна вигода у тому, що у ряді офшорних країн діє правило – що стоїть статутний капітал, тим нижче мито.
Схема оподаткування
Офшорна зона в бізнесі грає роль сектора, в який надходить прибуток компанії. Можливі варіанти, коли офшорна компанія виступає як безпосереднім учасником економічних угод, так і посередником у них.
Ще один спосіб, у якому податки офшорів буде мінімізовано, це платежі роялті. При цьому компанія в офшорі надає сторонній фірмі за певну плату використати інтелектуальну власність. Якщо між країнами, в яких знаходяться офшорна компанія та стороння фірма, існує домовленість про відміну подвійного оподаткування, то платіж роялті не оподатковується.
За такою ж схемою працюватиме оподаткування в офшорі та для дивідендів, що перераховуються компанії, що має реєстрацію в офшорі.
Ще одна з поправок стосується того, що якщо податки офшорів відсутні, то часто домовленість про скасування подвійного оподаткування може не діяти, тому мінімізувати податкові виплати стає значно важчим.
Особливості офшорних зон
На сприятливість або несприятливість офшорної зони при відкритті свого бізнесу впливає низка наступних умов:
– відсутність обраної офшорної території у «чорних» списках рідної країни та міжнародних організацій щодо контролю таких зон;
– економічна стабільність системи оподаткування;
– гарантія конфіденційності;
– Витрати на реєстрацію фірми;
– Наявність домовленості про відміну подвійного оподаткування.
Підприємці, аналізуючи офшорні зони, прагнуть обрати такий варіант, щоб усі перераховані вище характеристики мали позитивну спрямованість, що допомагає їм опустити виплату податків до граничного мінімуму.
Купівля готової компанії в офшорі
Готова офшорна компанія – це неактивний бізнес, зареєстрований на території офшорної зони. Документи компанії вже готові до переоформлення, єдине, що потрібно – відвідати офіс компанії, яка займається продажем готових компаній.
Основна перевага покупки готової компанії в тому, що в офшорній зоні можна швидко оформити.
За один день можна переписати фірму нового власника. А ось на реєстрацію нової компанії доведеться чекати 2-3 тижні, іноді потрібна присутність власника для реєстрації.
Купити офшорну компанію можна не лише з усіма потрібними документами, а й із персоналом. Це дозволить власнику одразу розпочати діяти. Якщо конфіденційність немає особливого значення, то власника переоформляється управління, він стає акціонером і директором підприємства.
При покупці офшорної компанії власник отримує свідоцтво про реєстрацію компанії, установчий договір, статут, рішення про призначення директора, друк та інші необхідні документи. Документ може мати різні назви залежно від країни.
Щороку відбувається сплата податків, тому слід звернути увагу на дату реєстрації компанії. Якщо між датою реєстрації та датою покупки минув значний час, то новому власнику потрібно буде набагато раніше сплачувати податки. Якщо компанія зареєстрована більше року, то покупка коштуватиме дорожче, оскільки потрібно буде платити за кожен рік існування компанії.
Нестача готової компанії в тому, що не можна самостійно вибрати назву. Але недолік можна вважати перевагою. У деяких країнах існують обмеження щодо назви, а якщо назва вже готова, вона відповідає законодавству. Покупку компанії краще довірити професіоналам.
