Ви так чекали, коли завідувачка піде в декрет (на пенсію, на підвищення) і вже бачили себе на цій посаді. А як інакше — Ви досвідчений працівник, відмінний фахівець, 10 років працюєте в цій компанії. Але пост завідувача зрештою запропонували не Вам. У чому ж справа?
Які якості потрібні людині для того, щоб їй довірили керівництво колективом?
Здоровий кар’єризм
Заявляйте про себе, давайте зрозуміти, що хочете і готові рухатися вгору кар’єрними сходами. А то ризикуєте просидіти на маленькій непрестижній посаді все життя, як Акакій Акакійович з гоголівської «Шинелі». Так, класний спеціаліст. Але тільки ось у цій вузькій області. Крок управо, крок вліво – втеча із «зони комфорту». А це стра-а-ашно!
І на підвищення йде хтось не такий досвідчений, здатний і старанний, як Ви, зате з амбіціями. Відвертого «некар’єриста» можуть призначити начальником лише за принципом «на безриб’я і лебідь щука», і навряд чи він досягне там великих успіхів. Максимум із нього вийде пристойний в.о., доки не знайдеться справді ефективний начальник.
Організаційні здібності
Зазвичай наявність цих здібностей проявляється у дитинстві. Ви були хорошим старостою класу? Чи були неформальним лідером і «тримали» усі 7-і класи? Чи збирали Вашу молодіжну компанію для спільних поїздок у гори? Все це було неспроста, і в дорослому світі ці навички знадобляться однозначно — так що не бійтеся брати на себе відповідальність.
Для порівняння – майже всі комсомольські та партійні керівники після заходу соціалістичного ладу плавно «пересіли» у крісла директорів банків, приватних компаній тощо. Лідер – це доля. Тож якщо «верховодив» у школі – будеш хорошим шефом, однозначно!
Вміння вимагати високого результату роботи від підлеглих
Напевно, найцінніша якість керівника.
Людина слабка — якщо її не мотивувати, якщо вона не боїться начальницького «рознесення» і відповідальності, вона працюватиме добре. Не зі зла, а просто через людську психологію. Дисципліна підтримується лише суворим ставленням. Усвідомлення того, що запізнюватися не можна, ніяк, зовсім, що це коштуватиме багатьох нервів, тримає нас у тонусі і ми ще й раді цьому. На те в річці та щука, щоб карась не дрімав. А що – народна мудрість.
А ось деякі якості, які дуже вітаються у начальників, але дехто вважає, що без них можна обійтися.
Відмінне знання специфіки справи
Не кожен суперпрофі може керувати навіть у своїй сфері. У начальника дещо інші обов’язки, хоча він, безперечно, повинен добре знати процес. Висококласний хірург та головлікар – це «дві великі різниці». Як учитель історії та директор школи. Такі керівники вирішують здебільшого господарські і організаційні питання, але в конкретно медицину і педагогіку часу вони просто немає.
Практичний досвід
Чому ми віднесли цю якість до бажаних, але не обов’язкових?
Тому що іноді довгий стаж роботи в одному колективі певною мірою навіть заважає. Ваші багаторічні колеги тепер нижчі за Вас за статусом, і це все змінює. Тепер на користь справи Вам треба зберігати дистанцію. І навіть якщо Ви завзятий демократ, без цього не обійтися.
Найчастіше підвищення знаменується закінченням дружби з колегами. У вас тепер різні цілі, ви у різних таборах. А це незвично, дискомфортно. Як ти можеш не виконувати, коли я прошу (ти ж був моїм другом)? А як ти можеш вимагати так багато?
Так можна і роботу втратити, не зумівши стати ефективним керівником для колишніх колег та зіпсувавши нанівець стосунки у цьому колективі. Саме тому так часто компанії запрошують топ-менеджерів із боку. І не факт, що хороших фахівців, зате хороших управлінців.
Так, ось так непросто стати начальником. Але святе місце порожнім не буває. Справи йдуть, контора пише – і хтось усім цим керує. Начальник відповідає за те, що роблять його співробітники. І від того, наскільки вміло він керує, залежить тривале (або навпаки) існування компанії, рентабельність відділу та регулярний дохід безлічі людей.
Що допомагає розвивати фантазію?
[…] Чи готові Ви сьогодні стати начальником? […]