Кожен бодай раз перебував у пошуках нової роботи. А багато хто і зовсім не перестає це робити, навіть маючи посаду, – завжди можна знайти щось краще.
Але в той же час часто доводиться надавати перевагу роботі посередній, яка не влаштовує в деяких моментах. Все тому, що не всі знають, де і як шукати найкращу роботу.
Якщо робота не влаштовує чи не зовсім влаштовує – її треба міняти. І в жодному разі не на ту, в якій теж не все буде до вподоби. Так можна перетворитися на вічного здобувача.
Для того, щоб знайти кращу для себе роботу, потрібно не зневірятися і дотримуватися деяких правил, про які ми й поговоримо.

Пошук у соцмережах
Ще зовсім недавно пошук роботи через соцмережі здавався чимось нереальним. Тепер все більше успішних молодих людей знаходять роботу свого життя саме таким способом.
Як відомо, добрі роботодавці не люблять брати людей “збоку”, а шукають претендентів серед знайомих. Тому широке коло знайомств – гарна основа для пошуку роботи. Заводити нові зв’язки в соціальних мережах – що може бути зручніше? Що більше знайомих, то більше шансів знайти хорошу роботу. Електронні листи
Розсилка електронних листів зі своїм резюме у великі компанії – ще один спосіб знайти хорошу роботу. Звичайно, не факт, що здобувачеві дадуть відповідь і запросять на співбесіду. Але чому б не спробувати? Звичайно, шансів більше у тих, хто має достатній досвід роботи та гарну освіту.
У супровідному листі до резюме повинні бути питання про те, чи є у компанії відповідні вакансії та прохання зв’язатися, якщо це так.
Кадрове агентство
У більшості міст є кадрові агенції. Багато претендентів нехтують їхніми послугами, а часом дарма. Саме до кадрових агенцій часто звертаються великі компанії, які шукають нових співробітників.
До речі, послуги з добірки вакансій для претендентів надаються безкоштовно. Якщо ж співробітники агентства наполягають на зворотному, потрібно просто звернутися до іншої аналогічної організації.
Особистий візит
Коли електронні листи вже розіслані, а кадрова агенція ще шукає відповідного роботодавця, можна нанести особистий візит до улюбленого закладу. Цей метод може бути дуже ефективним. Якщо вдасться досягти зустрічі з керівництвом чи кадровиком – в особистій бесіді більше шансів справити сприятливе враження. Звичайно, до зустрічі потрібно підготуватися ретельно – все, починаючи від костюма, має говорити співробітникам з підбору персоналу, що перед ними висококласний фахівець.
Стажування
Безкоштовне стажування у великій компанії – непоганий спосіб мати гарну роботу. Цей спосіб пошуку роботи хороший для випускників – поряд з відмінними перспективами здобути посаду в престижній організації, це ще й досвід роботи, який всюди потрібний під час працевлаштування. Звісно, терміни безкоштовного стажування мають обумовлюватися заздалегідь. Якщо після закінчення її здобувач все ж таки не буде працевлаштований, він отримає рекомендації, які допоможуть йому надалі.
Власний бізнес
Якщо пошук роботи затягується, то чому б не подумати про організацію своєї справи. Свій бізнес може стати найкращою роботою, особливо якщо вдасться поєднувати його з хобі. Юристу чи економісту можна надавати консультаційні послуги, психологу – відкрити свій кабінет, а педагогу – приватний дитячий садок.
Топ 5 порад – як знайти хорошу роботу за 40
Конкуренція на ринку праці змушує бути активними та заповзятливими навіть досвідчених професіоналів. Найбільш «ласі» робочі місця та посади розбирають дуже швидко. В офісах панують «підкилимові» пристрасті, інтриги.
Випускникам училищ та ВНЗ у таких умовах доводиться зовсім несолодко. Ні досвіду, ні стажу роботи, лише «кірочка» освітньої установи — з таким багажем далеко не поїдеш.
Пропонуємо ТОП-5 правил, які допоможуть сісти в кар’єрний човен та вижити у бурхливому морі професійної самореалізації.
Правило 1: Постійно підвищувати кваліфікацію
Успішні у діловій сфері люди знають, що справжня освіта починається лише після ВНЗ. Не важливо, яке училище, інститут чи академію ви закінчили. Продовжуйте навчатися та збагачувати свій багаж знань!
На будь-якому порталі пошуку персоналу є багато пропозицій, у яких чітко прописані вимоги до претендентів на вакантну посаду. Ознайомтеся з ними та подумайте, чого вам не вистачає для успішної самореалізації. Можливо, настав час гідно освоїти Excel або вдосконалити свою англійську?
Знання англійської мови, до речі, дуже вагомий плюс. Зараз у багатьох компаніях потрібні англомовні спеціалісти. Глобалізація дається взнаки: будь-який гідний бізнес прагне вийти на міжнародний рівень. Навіть на посаду менеджера в готель швидше візьмуть кандидата зі досконалим знанням англійської, ніж без нього, але з дипломом престижного коледжу.
Школа чи навіть ВНЗ не дали належного рівня володіння іноземною мовою? Не біда. Заповнити проблеми освіти допоможуть курси англійської мови, які можна підібрати на свій смак. Не подобається вчитися у групі? Альтернатива – індивідуальне навчання.
Правило 2: Грамотно скласти резюме
Більшість роботодавців набирає співробітників через портали пошуку персоналу та рекрутингові компанії. Це має на увазі необхідність пройти жорсткий заочний відбір, щоб удостоїтися честі потрапити на співбесіду до потенційного наймача.
Особу кандидата поки що ніхто не розглядає. В очі йому через інтернет зазирнути неможливо. Як виділитися в натовпі інших претендентів, якщо особисто поговорити з роботодавцем неможливо? Відповідь одна: грамотно презентувати себе в резюме.
Резюме — це єдиний рекламний щит, який доступний претендентам в онлайні. У ньому мають бути зазначені усі виграшні сторони кандидата: професійні навички, досягнення, досвід. Якщо стажу роботи поки немає, потрібно наголошувати на знання, вміння та особисті якості.
Ось тут саме час розповісти, що закінчили курси англійської, психології чи комп’ютерної грамотності, їздили на стажування до США, працювали на канікулах у дитячому центрі, комунікативні, завжди готові вчитися тощо. Не соромтеся говорити про свої переваги! Самопрезентація – це наше все.
Правило 3: Правильно подати себе
Нарешті початковий відбір пройдено. Кандидата запросили на співбесіду. Необхідно постати на ньому у найкращому вигляді, щоб завоювати симпатію та довіру роботодавця. Перший важливий момент стосується дрес-коду. На співбесіду потрібно бути лише у стриманому діловому одязі.
Відкриті плечі, декольте, масивні прикраси, блиск золота та дорогоцінного каміння залиште для вечірки! Майбутні співробітники повинні бачити, що ви – ділова людина, прийшли працювати, а не розважатися чи шукати собі супутника життя.
У жодному разі не використовуйте важкі шлейфові аромати! Багато людей їх на дух не переносять і готові позбутися надмірно «пахучого» співрозмовника за всяку ціну. Фахівці з переговорів радять взагалі не душитися перед важливими зустрічами. Занадто великий ризик не догодити смакам візаві та поставити під загрозу важливу угоду.
Говоріть спокійно та впевнено. Намагайтеся не подавати ознак нервозності. Опонентом така поведінка буде розцінена як сигнал невпевненості у собі. Використовуйте принцип віддзеркалення, щоб налагодити контакт із співрозмовником. Непомітно та ненав’язливо повторюйте його пози, манеру тримати себе, інтонацію голосу.
Люди, які живуть і рухаються з нами в унісон, підсвідомо сприймаються як ті, що заслуговують на довіру. Саме їх хочеться бачити поруч із собою в офісі, цеху чи на крутому гірському схилі.
Правило 4: Виявити себе
Ура! Нарешті вас прийняли на роботу і всі тривоги позаду. Перший місяць-два доведеться вивчати «місцеві особливості»: специфіку роботи, нюанси взаємин у колективі. Намагайтеся проявити себе старанним та відповідальним співробітником. Будьте гранично коректними з усіма, щоб не нажити відразу ж масу ворогів.
Однак ніхто не приходить на роботу в хорошу компанію, щоб сидіти сидіти на одному місці і ніяк не просуватися кар’єрними сходами. Якщо ваша мета – зростання, постарайтеся максимально повно вивчити справу, якою займаєтеся, а потім знайти галузі, що мають потенціал розвитку. У них ви зможете відзначитись.
Йдеться про ідеї. Грамотних профі з незалежним та креативним мисленням зараз цінують. Якщо ви можете привнести щось корисне в область, де працюєте, обов’язково презентуйте свої ідеї начальству! Бачачи у вас небайдужої та корисної для бізнесу людини, директор напевно захоче запропонувати вищу посаду, в якій ви виявите свої здібності повною мірою.
Правило 5: Не дати собі занудьгувати
Нудьга вбиває будь-яку справу. Багато офісних співробітників через 3-5 років починають відчайдушно нудьгувати на своєму робочому місці. Через монотонність трудових буднів вони падає продуктивність праці. Іноді навіть розвивається депресія.
Не варто доводити себе до повного вигоряння. Якщо ви вже досягли в цій компанії своєї верхньої планки та офісні будні все більше нагадують відбування покарання, чи не час рухатися далі?
Можна перейти працювати в іншу компанію, більш складну і відповідальну посаду, або відкрити свою власну справу. Який би шлях ви не обрали, знову доведеться чомусь вчитися та розвиватися, а це завжди цікаво.
Як правильно скласти резюме
Правильно скласти резюме – це вже запорука успіху в пошуках роботи, тому будьте у важні та прислухайтесь до порад, які будуть описані в данній статті.
Поради щодо складання резюме від консультантів кадрових агенцій:

1. Для початку вкажіть достовірну контактну інформацію: номер телефону, за яким ви відповідаєте; e-mail, який ви перевіряєте. Не варто розміщувати або відправляти резюме, якщо ви збираєтесь у подорож.
2. Все-таки слід зазначати зарплатні очікування. Це унеможливить вал зайвих дзвінків. Як правило, зарплатні очікування пов’язані з доходом на справжньому або останньому місці роботи, з вашим досвідом за фахом.
Вони не повинні дуже відрізнятися від середньої запропонованої зарплати на конкретну посаду на ринку праці у вашому регіоні.
3. При описі досвіду роботи вказуйте не лише конкретну посаду (наприклад, головного спеціаліста), а й відділ або департамент (наприклад, головний спеціаліст відділу валютного контролю).
4. Після того, як ви вказали терміни роботи, організацію та вашу посаду, опишіть саме ваші обов’язки, а не призначення вашого структурного підрозділу. Інформація має бути повною та конкретною, і давати чітке визначення Вашого досвіду. Наприклад, якщо ви пишете “робота з клієнтами”, вкажіть, що це були за клієнти:
- фіз. чи юр. особи;
- їхня сфера діяльності;
- галузь, до якої вони відносяться;
- можливо, числові параметри.
Наведіть параметри, які б говорили про обсяг Вашої роботи. Наприклад, бухгалтер із розрахунку заробітної плати (на 200 співробітників); консолідація звітності з МСФЗ (5 філій) тощо.
5. Керівникам рекомендуємо першому плані ставити професійні обов’язки, та був керівні функції.
6. Обов’язково вкажіть, чи володієте ви іноземною мовою. Якщо так, то на якому рівні. Намагайтеся реально оцінювати свій рівень.
7. Резюме іноземною мовою має бути менш змістовним, ніж резюме російською. Якщо у Вас є резюме кількома мовами, вони не повинні суперечити один одному.
8. З настороженістю ставляться до кандидатів, які часто змінювали місця роботи. Тому якщо ви працювали на проекті або за терміновим трудовим договором, обов’язково вкажіть це. Якщо Ви рухалися в межах однієї організації або структури, вкажіть назву компанії один раз, а потім термін роботи на різних посадах та/або підрозділах.
9. Якщо Ви розглядаєте пропозиції у різних галузях чи сферах діяльності, не вказуйте цього в одному резюме. Краще складіть кілька варіантів, кожен із яких відповідатиме конкретної вакансії.
10. Інформація в резюме повинна відповідати тій, яку ви будете викладати на зустрічі.
Як пройти співбесіду на роботу
Влаштовуючись на роботу, не уникнути проходження інтерв’ю у бюро працевлаштування. Чому ж багато хто з нас так не любить цю процедуру.
Як пройти співбесіду без типових жіночих помилок?

Почнемо з того, що багато претенденток часто просто не можуть толково пояснити, чому вони хочуть працювати на благо компанії на цій посаді.
Спроби компенсувати це багатими компліментами на адресу гаданого роботодавця, загальним захопленням і висловленням вдячності, як правило, ні до чого доброго не призводять, а лише насторожують інтерв’юера. У результаті, у разі, таке резюме відкладається в резерв.
У гіршому – міститься в архівних папках. Для попередження подібної ситуації краще бути щирою або постаратися такою здаватися. Правильніше – чесно наголошувати на ім’я компанії, її стабільність, фінансове становище співробітників та можливості кар’єрного зростання.
Проходячи співбесіду, слід розуміти правильність розставлених пріоритетів. Для роботодавця йдеться про прийняття на роботу нового працівника, який максимально відповідає вимогам до посади. Спроби претендентки на цьому етапі виторгувати собі будь-які преференції різко підвищують її шанси залишитися за бортом.
Швидше за посаду візьмуть іншого, менш вимогливого, кандидата. Тому посвячувати компанію у свої проблеми з перших хвилин знайомства, як мінімум, необачно.
Так само, як і висловлювати надто явно свій матеріальний інтерес. Скарги на «важке матеріальне становище сім’ї» і готовність через це працювати з явно заниженою оплатою, справляють дуже негативне враження.
Маючи певний рівень освіти, будь-яка претендентка не може досконало відповідати всім вимогам роботодавця. Але максимально показати свій набір знань, трансформувати його під особливості бажаного місця роботи абсолютно обов’язково.
Важко уявити собі такого собі «буку»-менеджера зі збуту. Тут потрібна комунікабельність, вміння вступати у контакти з людьми. У той же час, для бухгалтера важливіше скрупульозність, знання «законодавчої грамоти» та ін.
Готуючись до співбесіди, потрібно постаратися визначити для себе ключові особливості бажаної вакансії та постаратися максимально відповідати їм в очах інтерв’юера.
Багато жінок, особливо при багатьох невдалих спробах працевлаштування та тривалих пошуках роботи, схильні до заниження власної оцінки професіоналізму та здібностей. Більшість претенденток чесно зізнаються у незнанні та некомпетентності, хоча існуюча загальна освітня база та досвід дозволяють їм цілком успішно освоїти специфіку посади.
Результатом такої скромності буде втрата можливості знайти роботу. При таких, досить складних ситуаціях немає потреби брехати, краще підтвердити, що раніше доводилося виконувати подібну роботу. І ви впевнені, що за період випробувального терміну зможете освоїти цю ділянку. Адже якщо вам невідома робота, то навіщо взагалі прийшли на співбесіду.
До речі, якщо розмова з інтерв’юером приймає вам неприємний напрямок, у жодному разі не можна дозволяти собі емоційний стиль поведінки. Ні пасивне замикання у собі, ні активне вираження своїх емоцій годяться.
У першому випадку вирішать, що ви безініціативні, у другому – істеричні, нахабні і не відповідаєте вимогам. За відомої боязкості та сором’язливості краще згадати свої досягнення на колишніх роботах – це додасть спокійної впевненості. Ну а жінкам з наполегливим характером краще утихомирити своє хвилювання. Або чесно зізнатися в ньому інтерв’юеру, це може навіть потішити йому – як показник високої зацікавленості працювати тільки на цю компанію.
Проходячи співбесіду, добре заздалегідь підготуватися і забути свої заготовки.
Не треба вимовляти довгі монологи себе. Це частіше призводить до несподіваних не дуже дипломатичних питань. Під час бесіди краще говорити менше, слухати більше, розуміти питання і намагатися максимально корисно для себе відповідати саме на них.
Такий тип поведінки буде оптимальним. Некоректні відповіді на конкретні питання роблять претендентку в очах співрозмовника занудливою, дурною, брехливою або жінкою «з проблемами». Безперечно, така кандидатура не пропонуватиметься роботодавцю.
Можна порадити, у разі складних питань, просити робити роз’яснення, або відповідати на складні теми частинами.
Питання, що дозволяють це, краще звертати жартома. Але робити це твердо та точно.
Інтерв’ю в бюро працевлаштування – серйозна розмова. Але це все ж таки розмова. З незнайомою людиною. Важко утриматися від спокуси дати оцінку. Важко, але треба. Не можна дозволяти вашому особистому сприйняттю співрозмовника впливати на інтонації розмови. Це миттєво відчує протилежний бік, та й ви можете, піддавшись йому, впасти в ейфорію чи паніку. Тож треба розділяти особисте та професійне у відносинах.
Що не варто робити на співбесіді, так це застосовувати «заборонені прийоми»: лестощі, кокетство, запобігливість, нещирі компліменти.
Збираючись на зустріч одягнутися краще без нарядів, недоречного макіяжу. Одяг повинен бути охайним і скромним. До речі, зверніть увагу, ваші документи та копії з них мають бути в такому стані, щоб співрозмовник брав їх у руки без остраху та бридливості.
З іншого боку, якщо вам незвичний строгий діловий костюм, високі підбори і т.д., краще не одягати, т.к. Одночасно буде видно неприродність поведінки людини.
Абсолютно ні до чого брати з собою «групу підтримки» в особі найкращої подруги, молодої людини чи батьків. Вони справлять неприємне враження на інтерв’юера, та й у разі відмови вам буде нудно подвійно від їх співчутливих розпитувань.
Вам вибирати, чи слідувати цим порадам, звичайно, якщо бажання влаштуватися на посаду ще не пропало.
Як правильно поводитися в офісі
На роботі ми проводимо більшу частину життя. І навіть якщо загалом ми всім задоволені, завжди знайдуться дратівливі моменти, здавалося б, дрібниці, які постійно псують нам офісне життя.
Часто звички колег змушують нервувати оточуючих. І сказати про це не завжди зручно.

У той же час і наші власні звички та манери можуть дратувати когось. Багато хто з нас не дотримується елементарних правил поведінки в офісі. Тому за собою поспостерігати теж буде корисно.
Цінна техніка
У багатьох співробітників ставлення до офісної техніки дбайливе. Для деяких принтерів – це святе, і роздрукувати на ньому зайвий листок – великий гріх. Інші ж співробітники друкують як завгодно і часто для власних потреб.
Тому найкраще в офісі наскільки можна не користуватися принтером занадто часто. Перед тим як роздрукувати документ, уважно перевірити його електронний варіант, щоб не довелося через помилку, що закралася, передруковувати одне і те ж по кілька разів.
Після роздруківки великого документа потрібно перевірити, чи не закінчився в пристрої папір, і якщо це сталося, – додати чистих аркушів. Якщо картридж закінчується, потрібно повідомити про це тим, хто його змінює. Таке поводження з технікою, напевно, сподобається іншим, більш дбайливим, співробітникам.
Смачні запахи
Ароматна їжа – це, звичайно, добре. Але чи сподобається чи вдихати ці аромати іншим співробітникам офісу? Як правило, покращує настрій лише своя власна, принесена з дому їжа. Але не чужа. Тому краще харчуватися поза офісом у спеціально відведених для цього місцях.
А якщо такої можливості немає, краще приносити з дому те, що не має сильних запахів. Не варто брати на роботу страви з часником або цибулею. А мікрохвильову піч, коли вона забрудниться, потрібно протирати.
Чарівна музика
Якщо в офісі є кілька людей, то абсолютної тиші не буде ніколи. А це так важливо тим працівникам, чия робота потребує уважності та зосередженості. Розмови і музика – найпотужніший відволікаючий фактор, який може дратувати людину, зайняту складним проектом. Тому для прослуховування музики в офісі потрібно придбати навушники.
Але часто і цей факт дратує колег – вони не можуть докричатись до меломанки. Також дратують працівників часті розмови з родичами та друзями по телефону, особливо якщо ці розмови тривалі та гучні. Тому всі бесіди, не пов’язані із спільною справою, краще звести до мінімуму.
Несподівана хвороба
Захворювання ніколи не можна передбачити. Якщо так сталося, не варто приходити в офіс нездорової. Це не тільки не сподобається колегам, це для них навіть небезпечно.
Тут йдеться не про легку мігреню, а про застуди, що супроводжуються постійним кашлянням і чханням. Не варто думати, що прийшовши на роботу хворий, ми здійснюємо подвиг в ім’я всіх інших співробітників та спільної справи. Розповсюджувачі мікробів завжди викликають праведний гнів оточуючих. І якщо хтось захворіє, то винна буде саме ця людина.
Тому вболівати краще вдома, взявши лікарняний. Якщо проект не відпускає, можна якийсь час попрацювати з дому, використовуючи домашній телефон та інтернет.
Чого краще не казати начальнику
Часто наші слова можуть давати не зовсім добрі наслідки. Але, як відомо, слово – не горобець. Ми самі розуміємо, чого не варто говорити оточуючим, навіть якщо це ваш начальник. Є висловлювання, які можуть розцінити неоднозначно, але це ще півбіди, набагато гірше сказати щось на кшталт «це не моя проблема».
Найчастіше такі висловлювання не викликають приємних емоцій у начальства. Навіщо зайвий раз нервувати інших і показувати себе не найкращою стороною.

Це неможливо зробити
Не варто заявляти так, якщо завдання здається вам взагалі нереальним. Адже за логікою начальника, це зробити все ж таки можна. Ви берете під сумнів думки начальника. Навряд чи це йому сподобається. Крім того, така відповідь прозвучить, як ваша відмова виконувати щось. Напрошується питання: що робити в цьому випадку? Найкраще зменшити обсяг завдання, деякі пункти прибрати, звичайно, перед цим узгодити з керівником. Зробіть частину завдання, але не заявляйте, що це навіть не підлягає виконанню.
Це не моя проблема
Ця фраза може принести ще більше роздратування, ніж попередня. Начальник не буде розбиратися – ваша це проблема чи ні, тому що ви повинні знати, що його слово – закон. Тому якщо ви отримуєте якесь завдання, що виходить за межі ваших обов’язків, краще не висловлювати своє невдоволення, а попросити взяти когось у помічники. Адже те, що «це не ваша» проблема означає, що ви відмовляєтесь виконувати щось.
Варто розглянути і такий варіант, що керівник вибрав вас для виконання якогось відповідального завдання або всі співробітники завантажені вже його указами, тому вам і доводиться робити роботу, що зовсім не стосується вас. Більше того, керівник може чудово розуміти, що це не ваша робота, і зайве нагадування про це тільки виведе його з себе.
Це не входить до кола моїх обов’язків
Ця фраза дуже нагадує попередню і трактуватиметься керівникам буде схожим чином. Багато працівників не знають, як реагувати те що, якщо начальник доручає зробити щось далеке від своїх зобов’язань. Наприклад, якщо начальник попросить втікати за кавою.
Правда в тому, що офісні працівники дійсно не зобов’язані багато чого робити, не тільки за кавою бігати, але також і входить у службовий час на сайт «Вконтакте», базікати з друзями в «аську» та інші зовсім далекі від інструкцій заняття. Але більшість постійно цим займається в офісі, більше того, що начальники знають. Тому реакцією на вашу відмову може стати заборона використовувати інтернет з непотрібною метою або зробити позаурочну перерву на каву. Хіба може так бути, що базікати у вас є час, а виконати вказівку шефа – ні?
Це справді так важливо?
Прийнято вважати принаймні у начальників, що слова керівника важливі і не підлягають обговоренню. Тому якщо ви отримали вказівку закінчити проект до певного терміну, доведеться піднапрягтися та виконати його. Не варто запитувати, чи це дійсно потрібно зробити. Не дратуйте начальство і не псуйте нерви собі. Будь-то неважливе завдання, до вас навіть не звернулися б.
Це й так зрозуміло
Якщо таке говорити начальнику, то він подумає, що ви вважаєте себе розумнішим за нього. А кому сподобатися, що підлеглі знають більше за керівника. Навіть якщо речі, які розповідає керівництво, вам уже відомі не варто одразу оголошувати, що ви розумієте у цьому, не гірше. Промовчіть. Те, що вам відомо, лише плюс для вас.
Я просто розбитий після вчорашньої вечірки
Ще одна дурна відповідь. Багато хто зі співробітників на запитання «чому так повільно працюєте» називаю причиною вчорашню гулянку чи похмілля. Погодьтеся, начальника це цікавить найменше. Зазвичай питання «Чому так повільно?» має на увазі «Коли це буде зроблено?»
Мені за це не платять
Навіть якщо це і так у вашому розумінні, відповідаючи так своєму начальнику, ви будете на 99% неправі. Адже вам можуть додати обов’язків, але відповідати в такому стилі означає дратувати начальника або взагалі наблизити своє звільнення. Краще знайдіть іншу причину: у вас і так багато роботи, ви не встигаєте або що в першу чергу вам потрібно закінчити певний проект, а потім якщо буде час ви готові взятися за доручення.
Загалом, порада – спочатку думати, а потім говорити – буде корисною не лише на роботі. Намагайтеся, щоб вам якнайменше довелося шкодувати про сказане.
Висновок
Я завжди прагнула знайти улюблену справу, що дозволяє повністю себе реалізувати і щоб це добре оплачувалося. Крім того, я мріяла про вільний графік, що дозволяє підлаштовуватися під свої природні ритми. Працювати в офісі з ранку до вечора, важко зітхаючи і з нетерпінням чекаючи закінчення трудових буднів, було не для мене. У кожного свій шлях.
Часто ми вибираємо між реалізацією та грошима. Але чи можна добитися і того, і іншого, і бажано ще третього – щастя та задоволення? Якось я спробувала відповісти собі на це запитання. Залишила офісні джунглі з жорстким графіком роботи та пустилася у вільне плавання: стала копірайтером.
Починати із чистого листа завжди страшно. Має бути невелика фінансова подушка. Або сильне плече поряд. І починати треба тоді, коли ви точно знаєте, що інакше не можете, що хочете займатися саме цим і нічим більше.
У мене було так: зненацька мені захотілося писати. Не має значення – рекламні оголошення, статті, прес-релізи, оповідання. І цим заробляти. Я взялася за перо. Почала набивати руку. На перших курсах копірайтерів мене похвалили.
І там-таки запропонували першу роботу: писати щодня кілька статей. Оплату запропонували сміховинну, але я погодилася заради досвіду. Спочатку було дуже важко, тому що були певні навички. Через місяць полегшало. Але мені захотілося підвищити свої ціни. Роботодавець не був готовий платити більше, і незабаром ми розлучилися. Я опинилася в бурхливому океані невизначеності з величезною конкуренцією та запаморочливими перспективами. Почався хаотичний пошук клієнтів. Справа ця, прямо скажемо, не дуже приємна і трудомістка. Але якщо ви не опустите руки при першій же невдачі (і другій, і третій) і щодня робитимете зусилля, то якось вам пощастить, і ви знайдете відповідних клієнтів.
Зі свого досвіду я винесла кілька важливих уроків. Щоб досягти успіху на творчій ниві, вам знадобиться:

1. Вірити у себе.
Ви ніколи не дізнаєтеся, на що здатні, доки не почнете діяти. Поставивши собі за мету, йдіть до неї. Але не поспішайте, мистецтво маленьких кроків ніхто не скасовував. Складіть план реалізації своєї мети. Щодня робіть щось, що наближає вас до неї. Не витрачайте час на роздуми та сумніви, адже якщо сидіти склавши руки, жодного результату не буде. Рухайтеся повільно, але правильно.
2. Вивчити ринок
Вам необхідно зрозуміти, з ким і чим вам доведеться працювати. Якщо у вас мало досвіду, поговоріть із тими, хто давно працює у цій сфері. Попросіть поради. В Інтернеті можна знайти багато корисної інформації, почитати книги та статті на тему, що цікавить. Складіть портрет вашого клієнта.
Вивчіть основних конкурентів та ринкові ціни. Намітьте загалом свою стратегію. Головне, не бійтеся. Якщо ви з душею підходите до своєї справи, згодом ви займете певну нішу та напрацюєте клієнтів.
3. Заявити про себе
Розкажіть людям про себе. Я починала з бірж фрілансерів. Але там колосальна конкуренція та мізерний заробіток. Інтернет зараз пропонує безліч можливостей щодо просування своїх товарів та послуг: соціальні мережі, тематичні форуми, розсилки електронною поштою, сайти. Для мене корисними виявилися соцмережі та сарафанне радіо. Я розповідала знайомим, вони передавали своїм друзям, і так поступово інформація поширювалася далі.
4. Грамотно розподіляти свій час
Визначте години, коли ви найбільш продуктивні.
Важливо обговорити з клієнтом дедлайн та скласти графік написання. Скільки в середньому ви витрачаєте на одну статтю? Ви маєте чітко розподіляти свій час. Професіоналізм полягає в пунктуальності та вмінні виконувати взяті на себе зобов’язання.
5. Не дозволяти собі лінуватися
Спочатку вам належить багато читати і запам’ятовувати, будьте до цього готові. Записуйте вподобані думки в блокнот. І переглядайте його іноді. Виділяйте годину-дві щодня для вивчення нового, потім робіть перерву, переключайтеся на інші справи. Відвідуйте майстер-класи, семінари на вашу тему, не стійте на місці.
6. Знаходити натхнення
Нові ідеї та оригінальні думки приходять у найнесподіваніший момент. Коли мені треба написати статтю, я спочатку вивчаю інформацію, потім записую все, що спадає на думку, не вникаючи і не аналізуючи. Потім відпочиваю. Саме під час перерв мене часто відвідує натхнення. Я записую ідеї до блокноту. Через якийсь час повертаюсь до статті. На цьому етапі включається критичне мислення та логіка.
Я аналізую, структурую, розбиваю на абзаци, шукаю додаткову інформацію. Думки, які я не могла сформулювати, поступово вишиковуються в ряд, приходять нові образи, підбираються точні, ємні слова.
Знайдіть свої способи відпочинку та пошуку натхнення. Це можуть бути прогулянки, біг, нові книжки (зокрема вірші), прослуховування музики, йога, талісмани, які, ви вважаєте, приносять вам успіх.
Головне, отримуйте задоволення від того, чим займаєтесь. Решта прийде з часом.







