Кожна жінка-начальник обов’язково має усвідомлювати, що вона має всі якості справжнього лідера. Незалежно від статі можуть бути талановитими керівниками як чоловіки, так і жінки.
Навіть усередині однієї статі часто спостерігаються різні здібності та різний підхід до керівництва. Тоді стають цілком зрозумілі відмінності жіночого та чоловічого стилю управління.
Щоб розвинути у собі якість лідера, керівник повинен як регулярно збагачувати свій досвід новими знаннями, підвищуючи цим професійну компетентність, але й закріпити у свідомості своїх співробітників непорушність і абсолютність особистих якостей менеджера.
Досі дискутується питання необхідності та обґрунтованості участі жінки у керівництві колективом, особливо великим.
Не припиняються суперечки з приводу того, хто ж таки найкращий керівник — чоловік чи жінка. Не секрет, що у порівнянні з чоловіками набагато менше беруть участь у державному управлінні.
У зв’язку з цим проводяться всілякі соціологічні експерименти та подальші їх аналізи.
Результати часом спростовують догми та уявлення про достовірність чоловічого домінування.
На користь жінки можна віднести:
- набагато кращу сприйнятливість до подій,
- велику відповідальність за доручену справу і доведення її до кінцевого результату,
- переконливість, уважність і гнучкість в управлінні різними робочими ситуаціями,
- комунікабельність,
- здатність видобувати інформацію з різних джерел,
- вести успішні бесіди та консультації з різними категоріями службовця.
Це сприяє кращій оцінці складної ситуації і складання повної картини виходу з неї. Легко приймаючи, часом нав’язані правила управління, вона здатна без зусиль і відразу перейти на них.
Перешкодою, що значно утруднює керівну діяльність менеджера-жінки, є відсутність схильності до тривалих переговорів, небажання обговорювати на переговорах всілякі цільові тематики, негативне ставлення до самореклами, що сприймається багатьма як недолік, неприпустимий для керівника корпоративного рівня управління.
Багатьом жінкам-начальникам властива недовірливість і занижена самооцінка. Прагнення врівноважити особисту та професійну сфери життя відволікає її від професійної діяльності. Емоційна сприйнятливість іноді заважає правильно оцінити робочу ситуацію.
З усього з цього можна зробити висновок, що зайнявши посаду керівника, жінка повинна вибрати для себе найоптимальніший стиль керівництва, визначитися, у яких взаєминах їй необхідно бути з підлеглими, визначити лінію поведінки у досягненні поставленої мети, намагатися уникати типових помилок, сміливо застосовувати отриманий досвід та знання для розвитку компанії, якою вона керує.
А співробітники, у свою чергу, повинні звикнути до думки, що їх начальник — жінка.
[…] Жінка-начальник: плюси та мінуси […]